Фінансова звітність товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації фінансовій звітності, а саме: доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.

Активи й пасиви, виражені в іноземних валютах, перераховуються по офіційних курсах обміну, установленим Національним Банком України, на звітнього періоду.  Курсові різниці, які виникають при конвертуванні, відображаються у звіті про фінансові результати в тому періоді, у якому відбулося коливання.  Результати, виражені в іноземних валютах, перераховуються по курсах обміну на дату здійснення операції.

В умовах воєнного стану Товариство вжило невідкладних заходів: оцінку здатності продовжувати діяльність, річну інвентаризацію та моніторинг облікових оцінок, переоцінку активів і зобов'язань за справедливою вартістю та підготовку додаткових (воєнних) оцінок.

Підприємство працює в нестабільному середовищі через військову агресію РФ, економічну кризу та значні коливання валютного курсу. Через високу невизначеність неможливо з достатньою точністю спрогнозувати масштаби впливу цих чинників на майбутню діяльність, тому у фінансовій звітності наразі не наведено додаткових управлінських суджень або коригувань, пов'язаних із такими ризиками; зміни будуть відображені після їх ідентифікації та оцінки.

 Хоча повний масштаб впливу негативних факторів встановити неможливо, на звітну дату Товариство вважає, що вони не мали суттєвого впливу на його фінансовий стан, оцінки активів або здатність продовжувати діяльність. Водночас існують зовнішні фактори поза контролем Товариства, які можуть поставити під сумнів його здатність функціонувати як підприємство, що діє на безперервній основі; керівництво працює над виявленням і пом'якшенням таких ризиків.

Військова агресія створює значну невизначеність щодо безперервності діяльності та підвищує ризик неможливості реалізувати активи або виконати зобов'язання в ході звичайної операційної діяльності. Безпосередній ефект цих подій наразі не піддається точній оцінці, але існує висока ймовірність їх подальшого негативного впливу на економіку країни та операційну діяльність Товариства.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Облікові політики - це конкретні принципи, основи, правила, домовленості та практика, які застосовуються Товариством при складанні та поданні фінансової звітності. Відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), облікові політики повинні забезпечувати формування доречної та достовірної інформації щодо операцій, інших подій та умов, до яких вони застосовуються. Облікові політики не застосовуються у випадках, коли вплив їх застосування є несуттєвим.

Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 15 "Дохід за договорами з клієнтами".

Товариство послідовно застосовує обрані облікові політики до подібних операцій, інших подій та умов, за винятком випадків, коли окремими МСФЗ передбачено або дозволено застосування різних облікових політик для окремих категорій статей.

Ця фінансова звітність підготовлена із застосуванням принципу оцінки за справедливою вартістю щодо окремих фінансових інструментів відповідно до вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Для визначення справедливої вартості Товариство використовує методи оцінки, дозволені МСФЗ, зокрема: ринкові котирування, інформацію про поточну ринкову вартість аналогічних інструментів, метод дисконтованих грошових потоків та інші загальноприйняті моделі оцінки.

Справедлива вартість фінансових активів і фінансових зобов'язань визначається на основі наявної ринкової інформації та відповідних методів оцінки станом на дату складання фінансової звітності.

Методи подання інформації у фінансових звітах

Згідно НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" , згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність.

У відповідності із МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" Товариство використовує непрямий метод для заповнення звіту про рух грошових коштів, згідно з яким прибуток чи збиток коригується відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу або витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фінансової діяльності.

Застосування нових та переглянутих Міжнародних стандартів фінансової звітності

 Ряд нових стандартів і змін до стандартів набирають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2025 року, з можливістю їх дострокового застосування. Однак Товариство не застосовувало зазначені нові стандарти і зміни до стандартів під час складання цієї фінансової звітності.

Наступні нові або змінені стандарти та тлумачення, подані далі, як очікується, не матимуть значного впливу на фінансову звітність Товариства:

Поправки до МСФЗ (IFRS) 7 та МСФЗ (IFRS) 9 - "Зміни до класифікації та оцінки фінансових інструментів" - набирають чинності з 1 січня 2026 року.

 Товариство планує застосувати зміни з дати їх обов'язкового набуття чинності - 1 січня 2026 року. Товариство провело оцінку потенційного впливу змін та дійшло висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на його фінансову звітність. Поточна класифікація фінансових інструментів відповідає оновленим критеріям, тому зміни не потребують перегляду облікової політики або додаткових розкриттів

Поправки до МСФЗ (IFRS) 7 та МСФЗ (IFRS) 9 щодо контрактів на електроенергію, що залежить від природних факторів - набирають чинності з 1 січня 2026 року або пізніше. Товариство не має контрактів, які стосуються відновлюваної електроенергії або електроенергії, залежної від природних факторів. Таким чином, зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства. Товариство не планує змінювати облікову політику у зв'язку з цими поправками

"Щорічні вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку за МСФЗ", том 11 - набирають чинності з 1 січня 2026 року або пізніше.

МСФЗ (IFRS) 19 "Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття інформації" - набирає чинності з 1 січня 2027 року.      Товариство не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності, тому впровадження МСФЗ 19 не матиме впливу на облікову політику Товариства.

МСФЗ (IFRS) 18 "Подання та розкриття у фінансовій звітності" - набирає чинності з 1 січня 2027 року.

Впровадження МСФЗ 18 передбачає фундаментальні зміни у підході до структури та подання фінансової звітності. Новий стандарт встановлює єдині вимоги до класифікації, подання та розкриття фінансової інформації, що включає:

Упорядкування подання фінансових звітів для забезпечення підвищеної прозорості та узгодженості.

Встановлення єдиного підходу до групування статей у звітах.

Уніфікацію форматів розкриття для покращення порівнянності фінансової звітності між компаніями.

Вимогу до розкриття суттєвих облікових політик та ключових суджень більш детально та структуровано.

Посилення вимог щодо розкриття інформації, яка є критичною для прийняття рішень користувачами фінансової звітності.

Товариство планує застосувати стандарт з дати його обов'язкового набуття чинності - 1 січня 2027 року.

Впровадження МСФЗ 18 суттєво вплине на фінансову звітність Товариства, зокрема:

Необхідність перегляду облікової політики з метою узгодження з новими вимогами стандарту. Це включає зміну підходу до подання статей у звітах про фінансовий стан, сукупний дохід, зміни у власному капіталі та рух грошових коштів.

Перекласифікація деяких елементів звітності, щоб відповідати новим правилам групування та розкриття інформації.

Розширення обсягу приміток до фінансової звітності для забезпечення прозорості та відповідності новим вимогам щодо розкриття суттєвих суджень, оцінок та ризиків.

Збільшення обсягу підготовчої роботи, включаючи адаптацію систем фінансової звітності, навчання персоналу та розробку нових внутрішніх процедур для збору необхідної інформації.

Вплив на прийняття рішень інвесторами та іншими зацікавленими сторонами, оскільки оновлена звітність забезпечуватиме краще розуміння діяльності Фонду та фінансового стану.

Товариством було проаналізовано вищезазначені стандарти та поправки і дійшло висновку, що МСФЗ 18 "Подання та розкриття у фінансовій звітності" матиме суттєвий вплив на фінансову звітність Товариства. Товариство продовжить моніторинг подальших роз'яснень та рекомендацій щодо застосування МСФЗ та забезпечення їх своєчасного впровадження.

Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

Грошові кошти та їхні еквіваленти

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які можна конвертувати в готівку за першою вимогою і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі дебіторської заборгованості. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою.

Товариство не визнає умовні активи. Умовні активи не відображаються у фінансовій звітності, але інформація про них надається, коли отримання економічних вигід є ймовірним.

Припинення визнання фінансового активу (або частини фінансового активу чи частини групи подібних фінансових активів) відбувається у таких випадках:

 - коли закінчився строк дії прав на отримання грошових потоків від фінансового активу

 - активи погашені

 - скасовано випуск фінансових інструментів

 - Товариство зберегло права на отримання грошових потоків від активу, але взяло на себе зобов'язання перерахувати їх у повному обсязі без суттєвої затримки третій стороні на умовах "транзитної угоди"

 - Товариство передало  права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклало угоду про передачу, і при цьому також передало в основному всі ризики та вигоди, пов'язані з володінням активами, або якщо або товариство не передало та не залишило в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинило здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення обмежень на перепродаж.

Списання

Фінансові активи підлягають списанню (частково чи повністю), коли немає обґрунтованих очікувань щодо їх відшкодування. Як правило, у таких випадках Товариство визначає, що у дебітора немає активів чи джерел доходу, що можуть генерувати грошові потоки в обсязі, достатньому для погашення сум заборгованості, що підлягають списанню. Однак Товариство може продовжувати здійснювати діяльність, спрямовану на стягнення заборгованості за списаними фінансовими активами належними до погашення.

Згортання фінансових активів Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно

Похідні  фінансові інструменти які призначаються для торгівлі  відображаються за справедливою вартістю. Справедлива вартість визначається на основі ринкових котирувань або моделей оцінки, що ґрунтується на поточній ринковій і договірній вартості відповідних базових інструментів та інших факторах. Похідні фінансові інструменти з позитивною справедливою вартістю відображаються в складі активів, а з від'ємною справедливою вартістю - у складі зобов'язань. Прибутки та збитки від цих інструментів включаються до звіту про прибутки та збитки, залежно від характеру інструментів. Похідні інструменти, вбудовані в інші фінансові інструменти, обліковуються як окремі похідні інструменти та відображаються в обліку за справедливою вартістю, якщо їх економічні характеристики і ризики не мають тісного зв'язку з ризиками та характеристиками основних договорів, а самі основні договори не призначені для торгових операцій і не визначаються як фінансові інструменти за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Вбудовані похідні інструменти, відокремлені від основного договору, обліковуються за справедливою вартістю у складі торгового портфеля, при цьому всі зміни справедливої вартості відображаються у прибутку або збитку.

Витрати на оплату праці, сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що розраховується як відсоток від поточної заробітної плати працівників до вирахування податків, визнаються у тому періоді, до якого вони відносяться. Товариство згідно із законодавством України здійснює перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Державного бюджету України. Витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визнаються у складі витрат на виплати. Після закінчення трудової діяльності працівники отримують пенсійні виплати від Державного пенсійного фонду України.

Товариство не має програм додаткових виплат при виході на пенсію або інших суттєвих компенсаційних програм, які вимагали б додаткових нарахувань.

Товариство створює резерв витрат на оплату щорічних та додаткових відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил облікової політики Товариства. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середнього заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об'єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Визнання витрат

Витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана в результаті продажу активу або сплачена в результаті передачі зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки на основному або, у разі відсутності основного, на найсприятливішому ринку, до якого Товариство має доступ на цю дату. Справедлива вартість зобов'язання відображає ризик його невиконання.

Якщо є така можливість, Товариство оцінює справедливу вартість інструмента на основі котирувальної ціни такого інструмента на активному ринку. Ринок вважається активним, якщо операції з певними активами чи зобов'язаннями проводяться з такою частотою та в таких обсягах, які є достатніми для забезпечення інформації щодо ціноутворення на постійній основі.

Якщо на активному ринку немає котирувальної ціни, Товариство використовує методи оцінки вартості, які передбачають максимальне використання відповідних відкритих вхідних спостережних ринкових даних і мінімальне використання неспостережуваних вхідних даних(наприклад, через використання підходу ринкового порівняння, що відображає нещодавні ціни угод на подібні товари, аналіз дисконтованих грошових потоків, моделі опціонного ціноутворення, що відображають особливості функціонування емітента), співпрацює із зовнішніми кваліфікованими оцінювачами. Такі методи оцінки включають:

 Використовувані дані є співставними з характеристиками активу/зобов'язання, які будуть взяті до уваги учасниками ринку. Методи оцінки вартості, які застосовуються, поєднують всі фактори, які учасники ринку брали б до уваги за обставин, що склалися.

Найкращим доказом справедливої вартості фінансового інструмента при початковому визнанні є зазвичай ціна операції, тобто справедлива вартість сплачених чи отриманих коштів.

МСФЗ визначають ієрархію джерел визначення справедливої вартості, яка відображає відносну надійність різних способів визначення справедливої вартості:

(a) Активний ринок: Котирувальна ціна (Рівень 1);

Використання котирувальних цін фінансових інструментів на активних ринках.

(б) Метод оцінки справедливої вартості із застосуванням відкритих вхідних даних (Рівень 2)

Використання котирувальних цін подібних інструментів на активних ринках або котирувальних цін ідентичних або подібних інструментів на неактивних ринках, або використання моделей оцінки вартості, значні вхідні дані за якими є відкритими

(в) Метод оцінки справедливої вартості із застосуванням значних закритих вхідних даних (Рівень 3)

Використання моделей оцінки вартості, в яких значні вхідні дані не є відкритими.

Наступний за достовірністю метод визначення справедливої вартості застосовується тільки тоді, коли найкращий метод не може бути застосованим. За можливості  визначає справедливу вартість на основі котирувальних ринкових цін, в іншому випадку застосовується наступний за достовірністю метод оцінки.

Фінансові інструменти, оцінювані за справедливою вартістю для цілей обліку на постійній основі, включають всі інструменти за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, та фінансові інструменти, класифіковані як наявні для продажу.

Переміщення між рівнями ієрархії справедливої вартості визнаються товариством в кінці звітного періоду, протягом якого відбувається зміна.

Фінансові активи доступны для продажу

Первісне визнання

Класифікація фінансових інструментів при первісному визнанні залежить від їх контрактних умов та бізнес-моделі, у рамках якої здійснюється управління цими інструментами. Первісна оцінка фінансових інструментів здійснюється за справедливою вартістю, яка збільшується або зменшується на суму витрат на операції, за винятком фінансових активів і фінансових зобов'язань, відображених за FVTPL.

Категорії оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань Товариство класифікує всі свої фінансові активи на основі бізнес-моделі, що використовується для управління активами, та контрактних умов за активами, оцінюючи їх за:

Товариство класифікує та оцінює свої похідні фінансові інструменти та торговий портфель за FVTPL. Товариство може на свій розсуд класифікувати фінансові інструменти як оцінювані за FVTPL, якщо такий підхід повністю ліквідує чи суттєво зменшує обліковий дисбаланс, пов'язаний з їх оцінкою або визнанням.

Дата визнання

 Всі стандартні операції з купівлі-продажу фінансових активів відображаються на дату операції, тобто на дату, коли суб'єкт господарювання стає стороною договору, який передбачає наявність фінансового інструмента. До стандартних операцій з купівлі-продажу відносяться операції з купівлі або продажу фінансових активів, в рамках яких передбачається передача активів у строки, встановлені законодавством або прийняті на ринку. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю.

Оцінка бізнес-моделі

 Товариство проводить оцінку мети бізнес-моделі, в рамках якої утримується актив, на рівні портфеля фінансових інструментів, оскільки це найкращим чином відображає спосіб управління бізнесом і надання інформації управлінському персоналу. При цьому розглядається така інформація:

  - політики і цілі, встановлені для даного портфеля фінансових активів, а також дія зазначених політик на практиці, забезпечення відповідності термінів погашення фінансових активів строкам погашення фінансових зобов'язань, що використовуються для фінансування цих активів, або реалізацію грошових потоків шляхом продажу активів;

 - яким чином оцінюється результативність портфеля і яким чином ця інформація повідомляється управлінському персоналу Товариства;  

- ризики, які впливають на результативність бізнес-моделі (і фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі), і яким чином здійснюється управління цими ризиками;

 - яким чином винагороджуються менеджери, що здійснюють керівництво бізнесом (наприклад, чи залежить ця винагорода від справедливої вартості активів, якими вони управляють, або від отриманих ними від активів грошових потоків, передбачених договором);

 - очікувані частота, обсяг і терміни продажів є також важливими аспектами оцінки, що здійснюється Товариством.  

Фінансові активи, що утримуються для торгових операцій і управління якими здійснюється та результативність яких оцінюється на основі справедливої вартості, будуть оцінюватися за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, оскільки вони не утримуються ані з метою отримання передбачених договором грошових потоків, ані з метою як отримання передбачених договором грошових потоків, так і продажу фінансових активів.

Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить облігації, депозити, дебіторську заборгованість. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

(a) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої - утримування фінансових активів для отримання грошових потоків, передбачених контрактом ("модель до погашення");

(б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою процентів на непогашену основну суму.

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов'язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов'язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості інкасації. Метод ефективної процентної ставки - це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента.

Ефективна процентна ставка - це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструмента або у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до чистої балансової вартості фінансового інструмента. Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторів, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки.

Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Товариство використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в  основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі.

Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі що дорівнює:

-12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;

-очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс з моменту первісного визнання.

У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, нележаними до сплати на користь Товариства за договором і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь.

Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання . При виконанні такої оцінки Товариство замість суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

Товариство визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі  поточних фінансових інвестицій.

Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу:

-при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів, резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців-розмір збитку складає 0%, від 3-х до 1 року -1% від суми розміщення, більше року -2%)

-при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів, резерв збитків розраховується у розмірі від 7% до 20%  від суми вкладу в залежності від розміру ризиків.

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку (FVTPL).

Товариство оцінює всі інші боргові фінансові активи за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо такі фінансові активи не відповідають критеріям щодо їх подальшої оцінки за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Фінансові активи, що класифікуються як торгові, відносять до категорії фінансові активи за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо їх придбали з метою продажу в найближчому майбутньому. Похідні фінансові інструменти також класифікуються як призначені для торгівлі, за виключенням випадків, коли вони являють собою ефективні інструменти хеджування. Прибутки або збитки від фінансових активів за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку визнаються у звіті про прибутки та збитки.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Оцінка акцій, що входять до складу активів Товариства та перебувають у біржовому списку організатора торгівлі і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки та акцій, що не перебувають у біржового списку здійснюється за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність або інший метод який звичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні попередні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, а саме шляхом аналізу фінансової звітності емітента.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході (FVOCI).

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході, тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведених умовам і не класифікований на розсуд Товариства як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:  

- він утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом отримання передбачених договором грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і  

- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів на непогашену частину основної суми

 У порівнянні з бізнес-моделлю, метою якої є утримання фінансових активів для отримання відсотків та основного боргу, дана бізнес-модель, припускає значно частіші і більші за обсягами об'єми продажу. Це відбувається через те, що продаж фінансових активів є невід'ємною умовою досягнення мети бізнес-моделі, а не побічною операцією.

Загальна прибутковість портфеля при такій моделі управління активами залежить як від процентних доходів, так і від грошових потоків від продажу.

Фінансові активи

Первісне визнання

Класифікація фінансових інструментів при первісному визнанні залежить від їх контрактних умов та бізнес-моделі, у рамках якої здійснюється управління цими інструментами. Первісна оцінка фінансових інструментів здійснюється за справедливою вартістю, яка збільшується або зменшується на суму витрат на операції, за винятком фінансових активів і фінансових зобов'язань, відображених за FVTPL.

Категорії оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань Товариство класифікує всі свої фінансові активи на основі бізнес-моделі, що використовується для управління активами, та контрактних умов за активами, оцінюючи їх за:

Товариство класифікує та оцінює свої похідні фінансові інструменти та торговий портфель за FVTPL. Товариство може на свій розсуд класифікувати фінансові інструменти як оцінювані за FVTPL, якщо такий підхід повністю ліквідує чи суттєво зменшує обліковий дисбаланс, пов'язаний з їх оцінкою або визнанням.

Дата визнання

 Всі стандартні операції з купівлі-продажу фінансових активів відображаються на дату операції, тобто на дату, коли суб'єкт господарювання стає стороною договору, який передбачає наявність фінансового інструмента. До стандартних операцій з купівлі-продажу відносяться операції з купівлі або продажу фінансових активів, в рамках яких передбачається передача активів у строки, встановлені законодавством або прийняті на ринку. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю.

Оцінка бізнес-моделі

 Товариство проводить оцінку мети бізнес-моделі, в рамках якої утримується актив, на рівні портфеля фінансових інструментів, оскільки це найкращим чином відображає спосіб управління бізнесом і надання інформації управлінському персоналу. При цьому розглядається така інформація:

  - політики і цілі, встановлені для даного портфеля фінансових активів, а також дія зазначених політик на практиці, забезпечення відповідності термінів погашення фінансових активів строкам погашення фінансових зобов'язань, що використовуються для фінансування цих активів, або реалізацію грошових потоків шляхом продажу активів;

 - яким чином оцінюється результативність портфеля і яким чином ця інформація повідомляється управлінському персоналу Товариства;  

- ризики, які впливають на результативність бізнес-моделі (і фінансових активів, утримуваних в рамках цієї бізнес-моделі), і яким чином здійснюється управління цими ризиками;

 - яким чином винагороджуються менеджери, що здійснюють керівництво бізнесом (наприклад, чи залежить ця винагорода від справедливої вартості активів, якими вони управляють, або від отриманих ними від активів грошових потоків, передбачених договором);

 - очікувані частота, обсяг і терміни продажів є також важливими аспектами оцінки, що здійснюється Товариством.  

Фінансові активи, що утримуються для торгових операцій і управління якими здійснюється та результативність яких оцінюється на основі справедливої вартості, будуть оцінюватися за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, оскільки вони не утримуються ані з метою отримання передбачених договором грошових потоків, ані з метою як отримання передбачених договором грошових потоків, так і продажу фінансових активів.

Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить облігації, депозити, дебіторську заборгованість. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

(a) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої - утримування фінансових активів для отримання грошових потоків, передбачених контрактом ("модель до погашення");

(б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою процентів на непогашену основну суму.

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов'язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов'язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості інкасації. Метод ефективної процентної ставки - це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента.

Ефективна процентна ставка - це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструмента або у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до чистої балансової вартості фінансового інструмента. Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторів, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки.

Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Товариство використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в  основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі.

Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі що дорівнює:

-12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;

-очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс з моменту первісного визнання.

У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, нележаними до сплати на користь Товариства за договором і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь.

Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання . При виконанні такої оцінки Товариство замість суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.

Товариство визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі  поточних фінансових інвестицій.

Товариство відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу:

-при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів, резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців-розмір збитку складає 0%, від 3-х до 1 року -1% від суми розміщення, більше року -2%)

-при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів, резерв збитків розраховується у розмірі від 7% до 20%  від суми вкладу в залежності від розміру ризиків.

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку (FVTPL).

Товариство оцінює всі інші боргові фінансові активи за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо такі фінансові активи не відповідають критеріям щодо їх подальшої оцінки за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Фінансові активи, що класифікуються як торгові, відносять до категорії фінансові активи за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо їх придбали з метою продажу в найближчому майбутньому. Похідні фінансові інструменти також класифікуються як призначені для торгівлі, за виключенням випадків, коли вони являють собою ефективні інструменти хеджування. Прибутки або збитки від фінансових активів за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку визнаються у звіті про прибутки та збитки.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Оцінка акцій, що входять до складу активів Товариства та перебувають у біржовому списку організатора торгівлі і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки та акцій, що не перебувають у біржового списку здійснюється за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність або інший метод який звичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні попередні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, а саме шляхом аналізу фінансової звітності емітента.

Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході (FVOCI).

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході, тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведених умовам і не класифікований на розсуд Товариства як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:  

- він утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом отримання передбачених договором грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і  

- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів на непогашену частину основної суми

 У порівнянні з бізнес-моделлю, метою якої є утримання фінансових активів для отримання відсотків та основного боргу, дана бізнес-модель, припускає значно частіші і більші за обсягами об'єми продажу. Це відбувається через те, що продаж фінансових активів є невід'ємною умовою досягнення мети бізнес-моделі, а не побічною операцією.

Загальна прибутковість портфеля при такій моделі управління активами залежить як від процентних доходів, так і від грошових потоків від продажу.

Похідні фінансові інструменти

Похідні  фінансові інструменти які призначаються для торгівлі  відображаються за справедливою вартістю. Справедлива вартість визначається на основі ринкових котирувань або моделей оцінки, що ґрунтується на поточній ринковій і договірній вартості відповідних базових інструментів та інших факторах. Похідні фінансові інструменти з позитивною справедливою вартістю відображаються в складі активів, а з від'ємною справедливою вартістю - у складі зобов'язань. Прибутки та збитки від цих інструментів включаються до звіту про прибутки та збитки, залежно від характеру інструментів. Похідні інструменти, вбудовані в інші фінансові інструменти, обліковуються як окремі похідні інструменти та відображаються в обліку за справедливою вартістю, якщо їх економічні характеристики і ризики не мають тісного зв'язку з ризиками та характеристиками основних договорів, а самі основні договори не призначені для торгових операцій і не визначаються як фінансові інструменти за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Вбудовані похідні інструменти, відокремлені від основного договору, обліковуються за справедливою вартістю у складі торгового портфеля, при цьому всі зміни справедливої вартості відображаються у прибутку або збитку.

Фінансові зобов'язання

Фінансові зобов'язання включають в себе кошти кредитних установ, кошти клієнтів та інші фінансові зобов'язання. Всі фінансові зобов'язання Товариства спочатку визнаються на дату укладення угоди, в якій Товариство є стороною за договором щодо відповідного фінансового інструменту, та набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

Поточні фінансові зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:

Довгострокові фінансові зобов'язання, після первісного визнання, оцінюються за амортизованою вартістю з використанням метода ефективної відсоткової ставки.

Зменшення корисності фінансових активів

Застосування моделі зменшення корисності "очікуваних кредитних збитків" вимагає від Товариства  значних професійних суджень щодо того, яким чином зміни економічних факторів впливають на очікувані кредитні збитки, що визначаються шляхом зважування щодо ймовірності їх виникнення.

Товариство визначає, чи існують об'єктивні ознаки зменшення корисності фінансових активів чи групи фінансових активів на кожну звітну дату. Вважається, що зменшення корисності фінансового активу чи групи фінансових активів відбувається тоді і тільки тоді, коли існують об'єктивні ознаки зменшення корисності в результаті однієї чи більше подій, що настали після первісного визнання активу ("випадок виникнення збитків"), і такий випадок або випадки виникнення збитків мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки фінансового активу чи групи фінансових активів, який може бути достовірно визначений. Збитки від зменшення корисності визнаються у складі прибутку або збитку по мірі їх виникнення. Для інвестицій в інструменти капіталу, які мають та не мають котирування і які класифікуються як наявні для продажу, істотне або тривале зменшення справедливої вартості таких цінних паперів нижче їхньої первісної вартості вважається об'єктивним свідченням знецінення.

Об'єктивними ознаками зменшення корисності можуть бути такі фактори:

- істотні фінансові труднощі емітента або контрагента;

 - порушення договору, невиконання зобов'язань, несплата у строк суми заборгованості;

 - виникнення вірогідності того, що контрагент або буде здійснювати фінансову реорганізацію;

 - а також на підставі спостережуваної ринкової інформації щодо поміркованого зменшення очікуваних майбутніх грошових потоків, наприклад, зміни в економічних умовах, що корелюють зі збитками за активами.

Значне зростання кредитного ризику

При визначенні того, чи дійсно кредитний ризик за фінансовим інструментом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, Товариство бере до уваги обґрунтовану та підтверджену інформацію, яка є актуальною та була отримана без невиправданих затрат або зусиль. Це включає в себе як кількісну, так і якісну інформацію, а також результати аналізу, що ґрунтується на попередньому досвіді Товариства та експертній оцінці кредитної якості, включаючи прогнозну інформацію.

Товариство використовує кілька критеріїв для визначення того, чи зазнав кредитний ризик значного зростання:

Оцінка очікуваних кредитних збитків

 Очікувані кредитні збитки являють собою розрахункову оцінку кредитних збитків, зважених за ступенем ймовірності настання дефолту. Вони оцінюються таким чином:

Детальний опис підходу Товариства до оцінки очікуваних кредитних збитків також наведений у Примітці 19.

 Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань

Фінансові активи.

Припинення визнання фінансового активу (або частини фінансового активу чи частини групи подібних фінансових активів) відбувається у таких випадках:

 - коли закінчився строк дії прав на отримання грошових потоків від фінансового активу

 - активи погашені

 - скасовано випуск фінансових інструментів

 - Товариство зберегло права на отримання грошових потоків від активу, але взяло на себе зобов'язання перерахувати їх у повному обсязі без суттєвої затримки третій стороні на умовах "транзитної угоди"

 - Товариство передало  права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклало угоду про передачу, і при цьому також передало в основному всі ризики та вигоди, пов'язані з володінням активами, або якщо або товариство не передало та не залишило в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинило здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення обмежень на перепродаж.

Списання

Фінансові активи підлягають списанню (частково чи повністю), коли немає обґрунтованих очікувань щодо їх відшкодування. Як правило, у таких випадках Товариство визначає, що у дебітора немає активів чи джерел доходу, що можуть генерувати грошові потоки в обсязі, достатньому для погашення сум заборгованості, що підлягають списанню. Однак Товариство може продовжувати здійснювати діяльність, спрямовану на стягнення заборгованості за списаними фінансовими активами належними до погашення.

Облікова політика щодо фінансових інструментів

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли воно стає стороною контрактних умов відповідного фінансового інструменту згідно з вимогами МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Залежно від строку погашення фінансові активи та фінансові зобов'язання класифікуються як поточні або непоточні. Поточними вважаються активи та зобов'язання, строк погашення або очікуваний строк реалізації яких не перевищує 12 місяців після звітної дати. Активи та зобов'язання зі строком погашення понад 12 місяців класифікуються як непоточні.

Товариство класифікує фінансові активи на підставі:

Фінансові активи Товариства утримуються переважно з метою торгівлі та управління на основі справедливої вартості. У зв'язку з цим фінансові активи класифікуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансові зобов'язання Товариства, пов'язані з торговельною та інвестиційною діяльністю, після первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Під час первісного визнання фінансові активи та фінансові зобов'язання оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції за фінансовими інструментами, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, визнаються у складі прибутку або збитку звітного періоду.

При припиненні визнання фінансового активу різниця між:

визнається у складі прибутку або збитку звітного періоду.

Подальша оцінка фінансових інструментів здійснюється відповідно до вимог МСФЗ 9 та розкривається у відповідних розділах облікової політики Товариства.

Фінансові зобов'язання.

Припинення визнання фінансового зобов'язання відбувається у разі виконання, анулювання чи закінчення строку дії відповідного зобов'язання. При заміні існуючого фінансового зобов'язання іншим зобов'язанням перед тим самим кредитором на практично інших умовах або в разі внесення суттєвих змін до умов існуючого зобов'язання наслідком є припинення визнання початкового зобов'язання і відображення в обліку нового зобов'язання з визнанням різниці між їх балансовою вартістю у звіті про прибутки та збитки.

 Згортання фінансових активів та зобов'язань

Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно

Операції в іноземній валюті

Ця фінансова звітність представлена в гривнях, які є функціональною валютою та валютою подання звітності Товариства. Операції в іноземних валютах спочатку відображаються в обліку у функціональній валюті, перерахованій за обмінним курсом, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи та зобов'язання, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються у функціональну валюту за обмінним курсом, що діє на звітну дату. Прибутки та збитки, що виникають в результаті перерахунку операцій в іноземних валютах, відображаються у звіті про прибутки та збитки як прибутки за вирахуванням збитків від операцій в іноземних валютах (курсові різниці). Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дату здійснення операції. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дату визначення справедливої вартості. Різниці між договірним обмінним курсом за певною операцією в іноземній валюті та офіційним курсом НБУ на дату такої операції включаються до результату операцій з іноземним валютами.

Курси обміну гривні до основних валют, що були використані для підготовки цієї фінансової звітності, на 31 грудня були такими:

31.12.202531.12.2024

Гривня/1 долар США42,387842,0390

Гривня/1 євро49,856543,9266

Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округлення

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.

Активи й пасиви, виражені в іноземних валютах, перераховуються по офіційних курсах обміну, установленим Національним Банком України, на звітного періоду.  Курсові різниці, які виникають при конвертуванні, відображаються у звіті про фінансові результати в тому періоді, у якому відбулося коливання.  Результати, виражені в іноземних валютах, перераховуються по курсах обміну на дату здійснення операції.

Застосування моделі зменшення корисності "очікуваних кредитних збитків" вимагає від Товариства  значних професійних суджень щодо того, яким чином зміни економічних факторів впливають на очікувані кредитні збитки, що визначаються шляхом зважування щодо ймовірності їх виникнення.

Товариство визначає, чи існують об'єктивні ознаки зменшення корисності фінансових активів чи групи фінансових активів на кожну звітну дату. Вважається, що зменшення корисності фінансового активу чи групи фінансових активів відбувається тоді і тільки тоді, коли існують об'єктивні ознаки зменшення корисності в результаті однієї чи більше подій, що настали після первісного визнання активу ("випадок виникнення збитків"), і такий випадок або випадки виникнення збитків мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки фінансового активу чи групи фінансових активів, який може бути достовірно визначений. Збитки від зменшення корисності визнаються у складі прибутку або збитку по мірі їх виникнення. Для інвестицій в інструменти капіталу, які мають та не мають котирування і які класифікуються як наявні для продажу, істотне або тривале зменшення справедливої вартості таких цінних паперів нижче їхньої первісної вартості вважається об'єктивним свідченням знецінення.

Об'єктивними ознаками зменшення корисності можуть бути такі фактори:

- істотні фінансові труднощі емітента або контрагента;

 - порушення договору, невиконання зобов'язань, несплата у строк суми заборгованості;

 - виникнення вірогідності того, що контрагент або буде здійснювати фінансову реорганізацію;

 - а також на підставі спостережуваної ринкової інформації щодо поміркованого зменшення очікуваних майбутніх грошових потоків, наприклад, зміни в економічних умовах, що корелюють зі збитками за активами.

Значне зростання кредитного ризику

При визначенні того, чи дійсно кредитний ризик за фінансовим інструментом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, Товариство бере до уваги обґрунтовану та підтверджену інформацію, яка є актуальною та була отримана без невиправданих затрат або зусиль. Це включає в себе як кількісну, так і якісну інформацію, а також результати аналізу, що ґрунтується на попередньому досвіді Товариства та експертній оцінці кредитної якості, включаючи прогнозну інформацію.

Товариство використовує кілька критеріїв для визначення того, чи зазнав кредитний ризик значного зростання:

- результати кількісного тестування на основі змін ймовірності дефолту ;
- якісні показники;  
- наявність прострочення понад на 30 днів.

Оцінка очікуваних кредитних збитків

 Очікувані кредитні збитки являють собою розрахункову оцінку кредитних збитків, зважених за ступенем ймовірності настання дефолту. Вони оцінюються таким чином:

- щодо фінансових активів, які не є кредитно-знеціненими станом на звітну дату: як теперішня вартість усіх очікуваних недоотримань грошових коштів (тобто різниця між грошовими потоками, що належать суб'єкту господарювання відповідно до договору, і грошовими потоками, які Товариство очікує отримати);

Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків.

Загальний підхід. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. в разі якщо кредитний ризик зазнав зростання

Спрощений підхід. Товариство застосовує спрощений підхід для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними  на основі групової оцінки для:

При спрощеному підході очікуваний кредитний збиток визначається за весь термін дії фінансового активу для всіх активів на основі матриці резервів. Матриця резервів - це розрахунок збитку від зменшення корисності   на основі процентної ставки дефолту або коефіцієнта збитку, яка застосовується до групи фінансових активів. Товариство визначає коефіцієнти збитків  виходячи з власного історичного досвіду отримання кредитних збитків, аналізуючи яка частина торгової дебіторської заборгованості, що утворилася протягом цього періоду та зазнала дефолту.

Товариство створює резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство не формує резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство застосовує коефіцієнти збитків до фактичного портфелю дебіторської заборгованості групуючи його за строками погашення:

За кожною визначеною групою встановлюються фіксовані ставки резерву:

Ставка резерву для кожного строку непогашення визначається на підставі історичної інформації щодо прострочень та списань дебіторської заборгованості, але також враховує очікувані зміни в погашенні дебіторської заборгованості внаслідок макроекономічних змін, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Товариство на здійснює аналіз актуальності застосованих ставок резерву та, за необхідності, переглядає їх.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Облікові політики щодо податку на прибуток

Витрати з податку на прибуток включають поточний та відстрочений податок на прибуток.

Поточний податок на прибуток розраховується відповідно до вимог податкового законодавства України із застосуванням податкових ставок, чинних або фактично чинних на звітну дату.

Відстрочений податок на прибуток визнається за методом балансових зобов'язань щодо тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань для цілей фінансової звітності та їх податковою базою.

Поточний та відстрочений податок визнаються у складі прибутку або збитку, за винятком випадків, коли податок виникає внаслідок операцій або подій, які визнаються безпосередньо у складі власного капіталу або іншого сукупного доходу. У таких випадках відповідний податок також визнається безпосередньо у складі власного капіталу або іншого сукупного доходу.

Всі нематеріальні активи Товариства діляться на дві категорії:

- активи з визначеним терміном використання, що амортизуються;
- активи з невизначеним терміном використанням, які не амортизуються.

Нематеріальні активи включають придбане програмне забезпечення та ліцензії.

Нематеріальний актив визнається активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Придбані нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю (історична/фактична собівартість), яка складається з фактичних витрат на придбання і приведення їх у стан, придатний до використання. Подальший облік нематеріальних активів здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Строком корисного використання для нематеріальних активів з певним терміном використання є період часу, протягом якого організація передбачає використовувати цей актив. Для розподілу амортизованої вартості активу на систематичній основі протягом строку його корисної служби Товариство використовує метод рівномірного нарахування для нарахування амортизації нематеріального активу

При нарахуванні амортизації застосовується прямолінійний метод. Нематеріальні активи амортизуються протягом строку корисного використання, і аналізуються на предмет знецінення. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий нематеріального актив не амортизується. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Перегляд строків корисного використання та норм амортизації нематеріальних активів здійснюється у разі обґрунтованої економічної необхідності та наприкінці кожного року. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.  Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання Товариством надалі економічних вигод від його використання.

Нематеріальний актив з невизначеним терміном корисної служби не амортизується. Товариство тестує нематеріальний актив як такий з невизначеним терміном корисної служби на предмет знецінення шляхом зіставлення вартості відшкодування з його балансовою вартістю щорічно та за наявності ознак зменшення корисності. Термін корисної служби нематеріального активу, що не амортизується, аналізується Товариством щорічно на предмет з'ясування, чи продовжують події та обставини забезпечувати правильність оцінки, згідно з якою даний актив має невизначений термін корисної служби. У разі негативної відповіді, зміна в оцінці терміну корисної служби з невизначеного на визначений підлягає відображенню в обліку як зміна в обліковій оцінці.

Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Інвестиційна нерухомість - це нерухомість, що утримується з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для надання послуг або адміністративних цілей, або продажу під час звичайної діяльності.

Інвестиційна нерухомість має визнаватися як актив тоді і тільки тоді, коли:

 - є ймовірність того, що суб'єкт господарювання отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю;

-собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.

Під час первісного визнання об'єкти інвестиційної нерухомості оцінюються та відображаються Товариством в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов'язані з її придбанням. У випадку придбання інвестиційної нерухомості на умовах відстрочення платежу, за первісну вартість об'єкта приймається його ціна. Різниця між цією сумою та загальною сумою платежів визнається процентними витратами за період надання кредиту.

Оскільки справедлива вартість інвестиційної нерухомості, не піддається достовірній оцінці на постійній основі, Товариство оцінює інвестиційну нерухомість, застосовуючи модель собівартості відповідно до вимог МСБО 16 "Основні засоби", визначених для цієї моделі, за винятком тієї нерухомості, яка відповідає критеріям для її класифікації як такої, що утримується для продажу (або включена до ліквідаційної групи, що класифікована як така, що утримується для продажу) відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу і припинена діяльність".

Якщо характер використання об'єкта інвестиційної нерухомості змінюється і відбувається його перекласифікація в категорію основних засобів, справедлива вартість цього об'єкта на дату перекласифікації стає вартістю придбання для цілей його подальшого відображення в обліку.

Облікові політики щодо непоточних активів, утримуваних для продажу

Товариство класифікує непоточних актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість  буде відшкодовуватись шляхом операції продажу , а не поточного використання.

Необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо на дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови:

Необоротні активи, що утримуються Товариством для продажу, оцінюються і відображаються у бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж.

Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується.

Облікові політики щодо оренди

На момент початку дії договору Товариство оцінює, чи договір являє собою або містить оренду.  Договір являє собою або містить оренду, якщо договір передає право користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію. З метою оцінки того, чи договір передає право контролювати користування ідентифікованим активом, товариство використовує визначення оренди згідно з МСФЗ 16.

Товариство як орендар

Якщо договір оренди визнається орендою, на дату початку оренди Товариство визнає:

На дату початку оренди Товариство визнає та оцінює актив з права користування та орендне зобов'язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Товариство здійснює первісне визнання активу у формі права користування за собівартістю, яка включає початкову суму зобов'язання скориговану на будь-які платежі, здійснені на дату початку оренди або раніше, плюс будь-які понесені початкові прямі витрати та оцінена сума витрат на демонтаж та перевезення базового активу або на відновлення активу чи ділянки , на якій цей актив був розміщений.

Актив у формі права користування в подальшому амортизується за прямолінійним методом  з  дати початку оренди до закінчення строку оренди, крім випадків, коли за договором оренди товариству передаються фактично всі ризики та вигоди  від володіння базовим активом  або коли собівартість активу у формі права користування відображає той факт, що Товариство реалізує можливість його покупки.  У такому випадку  актив у формі права користування буде амортизуватись протягом строку корисного використання базового активу на тій самій основі, що й основні засоби. Крім того, вартість активу у формі права користування періодично  зменшується на суму збитків від зменшення корисності, якщо такі мають місце, та коригується з урахуванням певних переоцінок зобов'язань з оренди.

Первісна оцінка зобов'язання з оренди здійснюється за теперішньою вартістю, дисконтованою за процентною ставкою, закладеною для договору оренди, або якщо ця ставка не можу бути визначена, за ставкою НБУ як вартість довгострокових кредитів у національній валюті за даними статистичної звітності банків України (https://bank.gov.ua › files › Procentlastb_KR) , яка діє  на дату укладання договору.

Зобов'язання з оренди оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка. Зобов'язання переоцінюється тоді, коли відбувається зміна майбутніх орендних платежів у результаті зміни ставки, зміни прогнозної оцінки товариства щодо суми, що, як очікується, буде виплачена за гарантією ліквідаційної вартості, якщо Товариство змінює свою оцінку щодо, того чи воно реалізує можливість покупки , продовження оренди чи припинення договору оренди.

Коли зобов'язання з оренди переоцінюється у такий спосіб, відповідним чином коригується балансова вартість активу у формі права користування або відповідне коригування відображається в прибутку або збитку, якщо балансова вартість активу у формі права користування була зменшена до нуля.

Товариство відображає активи у формі права користування у складі основних засобів, а зобов'язання з оренди а зобов'язання з оренди - у складі інших зобов'язань у звіті про фінансовий стан.

 Товариство використовує спрощений метод обліку щодо договорів оренди:

Товариство визнає орендні платежі витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди за договорами оренди, по яких визнав спрощений метод обліку. Рішення про застосування звільнення в частині активів з низькою вартістю приймається до кожного договору окремо.

Товариство як орендодавець

Товариство відображає у звіті про фінансовий стан активи, що є предметом операційної оренди, в залежності від виду активу. Орендний дохід за договорами операційної оренди рівномірно відображається у прибутку або збитку протягом строку оренди у складі інших доходів. Сукупна вартість пільг, що надаються орендарям, рівномірно відображається як зменшення орендного доходу протягом строку оренди. Первісні прямі витрати, понесені у зв'язку із договором операційної оренди, додаються до балансової вартості активу, що здається в оренду.

Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту.

Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім   придбаної   заборгованості   та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів (зменшення корисності дебіторської заборгованості).

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків.

Загальний підхід. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. в разі якщо кредитний ризик зазнав зростання

Спрощений підхід. Товариство застосовує спрощений підхід для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними  на основі групової оцінки для:

При спрощеному підході очікуваний кредитний збиток визначається за весь термін дії фінансового активу для всіх активів на основі матриці резервів. Матриця резервів - це розрахунок збитку від зменшення корисності   на основі процентної ставки дефолту або коефіцієнта збитку, яка застосовується до групи фінансових активів. Товариство визначає коефіцієнти збитків  виходячи з власного історичного досвіду отримання кредитних збитків, аналізуючи яка частина торгової дебіторської заборгованості, що утворилася протягом цього періоду та зазнала дефолту.

Товариство створює резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство не формує резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство застосовує коефіцієнти збитків до фактичного портфелю дебіторської заборгованості групуючи його за строками погашення:

За кожною визначеною групою встановлюються фіксовані ставки резерву:

Ставка резерву для кожного строку непогашення визначається на підставі історичної інформації щодо прострочень та списань дебіторської заборгованості, але також враховує очікувані зміни в погашенні дебіторської заборгованості внаслідок макроекономічних змін, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Товариство на здійснює аналіз актуальності застосованих ставок резерву та, за необхідності, переглядає їх.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Визнання дебіторської заборгованості безнадійною і порядок її списання.

Відшкодування сум безнадійної заборгованості відбуваються за рахунок резерву під очікуваний кредитний збиток. Резерв сумнівних боргів використовується для відшкодування заборгованості, яка визнана безнадійною до погашення за рішенням ради Товариства.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється Товариством з одночасним зменшенням величини під очікуваний кредитний збиток. У разі недостатності суми нарахованого під очікуваний кредитний збиток безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів Товариства  на інші операційні витрати.

Класифікація дебіторської заборгованості

Класифікація дебіторської заборгованості проводиться в момент її визнання, а потім - на кожну дату балансу (за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Для визначення того, до якого виду (довгострокова чи поточна) належить наявна дебіторська заборгованість, Товариством проводиться аналіз строків оплати (погашення) цієї заборгованості, передбачених відповідними договорами.  У випадку, коли дебіторська заборгованість, що раніше була класифікована як довгострокова, на дату балансу не відповідає визначеним критеріям, вона переноситься на рахунки обліку поточної дебіторської заборгованості для забезпечення правильного складання фінансової звітності Товариства. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Облікова політика щодо непоточних активів, утримуваних для продажу

Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде відшкодовуватися переважно шляхом продажу, а не шляхом подальшого використання.

Непоточні активи класифікуються як утримувані для продажу за умови, що:

Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються за найменшою з двох величин:

Після класифікації активів як утримуваних для продажу амортизація на них не нараховується.

Втрати від зменшення корисності, що виникають при первісній або подальшій оцінці активів до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж, визнаються у складі прибутку або збитку звітного періоду.

На кожну звітну дату Товариство переглядає оцінку активів, утримуваних для продажу, з метою відображення їх за найменшою з балансової вартості та справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж.

Облікова політика щодо заліку фінансових активів і фінансових зобов'язань

Фінансові активи та фінансові зобов'язання підлягають взаємозаліку, а їх чиста сума відображається у звіті про фінансовий стан, якщо Товариство:

Взаємозалік не здійснюється, якщо відсутнє юридично забезпечене право на залік або намір розрахунку на нетто-основі.

Визнання та оцінка основних засобів

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 20 000 грн. Придбані основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. В подальшому основні засоби відображаються у фінансовій звітності за історичною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення

 Подальші витрати.

Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи відображаються у складі інших операційних витрат у періоді, у якому такі витрати були понесені, крім випадків коли такі витрати підлягають капіталізації.

 Амортизація основних засобів.

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Строк корисного використання визначається по кожному об'єкту основних засобів постійно діючою комісією підприємства, з урахуванням наступного: 

№ з/п Вид основного засобу Група основних засобів в податковому обліку Строк корисного використання (років) в бухгалтерському та податковому обліку

1 Будинки не менше 20

2 Споруди не менше 15

3 Передавальні пристрої  не менше 10

4 Машини та обладнання, в т.ч. електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації - не менше 2

5 Транспортні засоби не менше 5

6 Інструменти, прилади, інвентар (меблі) не менше 4

7 Інші основні засоби не менше 12

8 Тимчасові (не титульні) споруди не менше 5

Амортизація основних засобів нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу.  Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.  Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Амортизаційні нарахування за кожний період відображаються у складі прибутків і збитків.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. 

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання.

Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.                                               Зменшення корисності основних засобів

На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Визнання доходів

Доходи визнаються, якщо існує висока вірогідність того, що Товариство отримає економічні вигоди, а доходи можуть бути достовірно оцінені. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Товариство під час визнання доходів та витрат керується принципом нарахування - відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів та витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається в залежності від ступеня завершення операції на дату балансу та у разі можливості достовірно оцінити результат цієї операції.

Комісійна винагорода та винагорода за депозитарні послуги

 Товариство отримує доходи від зборів і комісій за різноманітні послуги, що надаються клієнтам. Доходи від зборів і комісій можна розділити на такі дві категорії:

- Доходи від зборів і комісій, отримані за надання послуг протягом певного періоду.

Доходи, отримані від надання послуг протягом певного періоду, нараховуються протягом цього періоду. Такі доходи включають комісійні доходи, плату за управління активами, обслуговування рахунків в цінних паперах та інші управлінські і консультаційні послуги.

- Доходи від зборів і комісій за надання послуг із супроводу транзакцій.

Комісійні, отримані за проведення переговорів або участь у переговорах щодо здійснення транзакції від імені третьої сторони, наприклад, укладення угоди про придбання акцій чи інших цінних паперів або про придбання чи продаж компанії, визнаються після завершення відповідної транзакції. Комісійні або компоненти комісійних, пов'язані з певними показниками доходності, визнаються після дотримання відповідних критеріїв.

Винагорода за депозитарні послуги визнається на підставі відповідного договору про надання послуг та факту надання послуги.

Процентні доходи

Процентні доходи визнаються за ефективною процентною ставкою, яка представляє собою відсоткову ставку, що приводить майбутні грошові потоки до поточної вартості фінансового інструменту, беручи до уваги всі його контрактні умови та відображаються в звіті про прибутки та збитки за методом ефективної прибутковості.

Дивідендний дохід

Дивіденди визнаються доходом лише у разі , якщо:

-право Товариства на отримання виплат за дивідендами встановлено;

-є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з дивідендами, надійдуть до Товариства;

-суму дивідендів можна достовірно оцінити.

Дохід від продажу фінансових інструментів

Дохід від продажу фінансових інструментів або інших активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:

та

ґ)витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Договори "репо" і зворотного "репо"

 Договори продажу та зворотної купівлі цінних паперів (договори "репо") відображаються у фінансовій звітності як забезпечені операції фінансування. Цінні папери, реалізовані за допомогою "репо", продовжують відображатися у звіті про фінансовий стан і рекласифікуються у категорію цінних паперів, переданих у заставу за договорами "репо", у разі наявності у контрагента права на продаж або повторну заставу цих цінних паперів. Відповідні зобов'язання включаються до складу кредиторської заборгованості.

Придбання цінних паперів за договором зворотного продажу ("зворотного репо", відображається у складі дебіторської заборгованості. Різниця між ціною продаж і ціною зворотної купівля визначається як проценти і нараховується протягом строку дії договорів "репо" за методом ефективної прибутковості.

 Цінні папери, передані на умовах позики контрагентам, продовжують відображатися у звіті про фінансовий стан. Цінні папери залучені на умовах позики, не визнаються у звіті про фінансовий стан, якщо тільки вони не продаються третім особам, коли придбання і продаж відображається у звіті про прибутки та збитки як результат від операцій з торговими цінними паперами. Зобов'язання щодо їх повернення відображається в обліку за справедливою вартістю у складі зобов'язань за торговими операціями.

У 2025 році діяльність Товариство здійснювалася в одному секторі  діяльності небанківської фінансової установи- повний спектр послуг  середньому бізнесу та фізичним особам, включаючи обслуговування рахунків у цінних паперах, та надання послуг торговця цінними паперами.

Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб'єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту.

Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім   придбаної   заборгованості   та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів (зменшення корисності дебіторської заборгованості).

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків.

Загальний підхід. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. в разі якщо кредитний ризик зазнав зростання

Спрощений підхід. Товариство застосовує спрощений підхід для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними  на основі групової оцінки для:

При спрощеному підході очікуваний кредитний збиток визначається за весь термін дії фінансового активу для всіх активів на основі матриці резервів. Матриця резервів - це розрахунок збитку від зменшення корисності   на основі процентної ставки дефолту або коефіцієнта збитку, яка застосовується до групи фінансових активів. Товариство визначає коефіцієнти збитків  виходячи з власного історичного досвіду отримання кредитних збитків, аналізуючи яка частина торгової дебіторської заборгованості, що утворилася протягом цього періоду та зазнала дефолту.

Товариство створює резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство не формує резерв на  дебіторську заборгованість у наступних випадках:

Товариство застосовує коефіцієнти збитків до фактичного портфелю дебіторської заборгованості групуючи його за строками погашення:

За кожною визначеною групою встановлюються фіксовані ставки резерву:

Ставка резерву для кожного строку непогашення визначається на підставі історичної інформації щодо прострочень та списань дебіторської заборгованості, але також враховує очікувані зміни в погашенні дебіторської заборгованості внаслідок макроекономічних змін, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Товариство на здійснює аналіз актуальності застосованих ставок резерву та, за необхідності, переглядає їх.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Визнання дебіторської заборгованості безнадійною і порядок її списання.

Відшкодування сум безнадійної заборгованості відбуваються за рахунок резерву під очікуваний кредитний збиток. Резерв сумнівних боргів використовується для відшкодування заборгованості, яка визнана безнадійною до погашення за рішенням ради Товариства.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється Товариством з одночасним зменшенням величини під очікуваний кредитний збиток. У разі недостатності суми нарахованого під очікуваний кредитний збиток безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів Товариства  на інші операційні витрати.

Класифікація дебіторської заборгованості

Класифікація дебіторської заборгованості проводиться в момент її визнання, а потім - на кожну дату балансу (за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Для визначення того, до якого виду (довгострокова чи поточна) належить наявна дебіторська заборгованість, Товариством проводиться аналіз строків оплати (погашення) цієї заборгованості, передбачених відповідними договорами.  У випадку, коли дебіторська заборгованість, що раніше була класифікована як довгострокова, на дату балансу не відповідає визначеним критеріям, вона переноситься на рахунки обліку поточної дебіторської заборгованості для забезпечення правильного складання фінансової звітності Товариства. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Облікова політика щодо доходів та витрат

Дохід - це збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу, за винятком внесків учасників.

Товариство визнає дохід від надання послуг відповідно до МСФЗ 15 "Дохід за договорами з клієнтами" у міру задоволення зобов'язань щодо виконання шляхом передачі обіцяної послуги (активу) клієнту. Актив вважається переданим, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над ним.

Дохід від управління активами (винагорода за управління) визнається із застосуванням методу оцінки прогресу за результатом (output method), що ґрунтується на оцінці ступеня виконання зобов'язання щодо виконання на звітну дату. Оцінка змінної винагороди здійснюється на кінець кожного місяця з урахуванням найбільш імовірної суми або очікуваної вартості, якщо така оцінка є достовірнішою.

Розрахунок винагороди за управління активами оформлюється внутрішнім розрахунком, який відображає оцінку досягнутого прогресу станом на звітну дату.

Дохід від продажу фінансових активів визнається у складі прибутку або збитку за умови виконання всіх наведених умов:

Дивіденди визнаються як дохід тоді, коли встановлено право Товариства на їх отримання.

Витрати - це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі вибуття або використання активів чи виникнення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, за винятком розподілу між учасниками.

Витрати визнаються у складі прибутку або збитку у разі відповідності визначенню витрат і одночасно з:

Витрати визнаються негайно у прибутку або збитку, якщо понесені витрати не генерують майбутніх економічних вигід або якщо такі вигоди перестають відповідати критеріям визнання активу.

Витрати визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи (принцип відповідності), якщо вони безпосередньо пов'язані з отриманням таких доходів.

Відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін", зв'язаними вважаються сторони одна з яких має можливість контролювати або суттєво впливати на операційні та фінансові рішення іншої сторони. При розгляді кожного можливого випадку відносин зі зв'язаними сторонами до уваги береться суть цих відносин а не лише юридична форма. Зв'язані сторони можуть проводити операції які не проводились би між незв'язаними сторонами. Умови таких операцій можуть відрізнятись від умов операцій між незв'язаними сторонами.

Товариство використовує методи оцінки активів та зобов'язань, що використовуються при визнанні операцій з пов'язаними сторонами, що  не відрізняються від тих, що використовуються для операцій із іншими особами. Угоди, що здійснюються з пов'язаними з Товариством особами, не передбачають більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Операції, що здійснювалися Товариством з пов'язаними особами протягом 2022 року, не мали суттєвого впливу на фінансові результати Товариства.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать:

Відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін", зв'язаними вважаються сторони одна з яких має можливість контролювати або суттєво впливати на операційні та фінансові рішення іншої сторони. При розгляді кожного можливого випадку відносин зі зв'язаними сторонами до уваги береться суть цих відносин а не лише юридична форма. Зв'язані сторони можуть проводити операції які не проводились би між незв'язаними сторонами. Умови таких операцій можуть відрізнятись від умов операцій між незв'язаними сторонами.

Товариство використовує методи оцінки активів та зобов'язань, що використовуються при визнанні операцій з пов'язаними сторонами, що  не відрізняються від тих, що використовуються для операцій із іншими особами. Угоди, що здійснюються з пов'язаними з Товариством особами, не передбачають більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Операції, що здійснювалися Товариством з пов'язаними особами протягом 2022 року, не мали суттєвого впливу на фінансові результати Товариства.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать:

- підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством;
- асоційовані компанії;
- спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником;
- члени провідного управлінського персоналу Товариства;
- близькі родичі особи, зазначеної вище;
- компанії, що контролюють Товариства, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві;
- програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Товариства.

Пов'язаною особою Товариство вважає Бичника Володимира Володимировича який станом на 31.12.2024 року  прямо та опосередковано володіє 100,00 % у статутному капіталі Товариства що є Директором Товариства

Згідно Рішення НКЦПФР від 03.11.2020 р. № 661 пов'язану особу Товариства Бичника Володимира Володимировича визнано контролером небанківської фінансової групи у складі ТОВ "АРТ-КАПІТАЛ КАСТОДІ та ТОВ "КУА "АРТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ".  Тож, таким чином, пов'язаними особами є  інший учасник (окрім Товариства) цієї групи - ТОВ "КУА "АРТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ"

ТВ таблиці наведені підприємства, що перебувають під спільним контролем Бичника Володимира Володимировича разом з Товариством

 Операції з пов'язаними сторонами протягом 2025  року  наведені в таблиці (тис. грн.)

Інформація щодо заборгованості пов'язаних сторін представлена наступним чином:

Заборгованість (тис. грн.)

7.5 Оподаткування

Підприємства, що перебувають під спільним контролем Бичника Володимира Володимировича разом з Товариством

Визнання та оцінка основних засобівТовариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що Товариство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 20 000 грн. Придбані основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. В подальшому основні засоби відображаються у фінансовій звітності за історичною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення Подальші витрати.Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Витрати на ремонтно-відновлювальні роботи відображаються у складі інших операційних витрат у періоді, у якому такі витрати були понесені, крім випадків коли такі витрати підлягають капіталізації. Амортизація основних засобів.Нарахування амортизації основних засобів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Строк корисного використання визначається по кожному об'єкту основних засобів постійно діючою комісією підприємства, з урахуванням наступного: № з/п Вид основного засобу Група основних засобів в податковому обліку Строк корисного використання (років) в бухгалтерському та податковому обліку1 Будинки не менше 202 Споруди не менше 153 Передавальні пристрої не менше 104 Машини та обладнання, в т.ч. електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації - не менше 25 Транспортні засоби не менше 56 Інструменти, прилади, інвентар (меблі) не менше 47 Інші основні засоби не менше 128 Тимчасові (не титульні) споруди не менше 5Амортизація основних засобів нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Амортизаційні нарахування за кожний період відображаються у складі прибутків і збитків.Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.Зменшення корисності основних засобів На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

У 2025 році Товариством визнано актив у формі права користування відповідно до договору довгострокової оренди нежитлового приміщення. Об'єкт оренди: нежитлове приміщення №30А за адресою: вул. Протасів Яр, 8, площею 136,7 кв. м. Строк оренди становить 3 (три) роки. Актив визнано відповідно до вимог МСФЗ (IFRS) 16 "Оренда".

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Протягом 2025 року відбулись такі зміни у вартості інших фінансових інвестиційНепоточні фінансові інвестиціїПоказникТис. грн.Сальдо на 31.12.20249494Придбано у постачальників-Дооцінка до справедливої вартості151Продано покупцям(-)Уцінка до справедливої вартості(152)Всього оборотів(1)Сальдо на 31.12.20259493Переоцінка інших фінансових інвестицій була проведена на підставі фінансової звітності компаній станом на 31.12.2025 рік учасником яких є Товариство. Переоцінка інших фінансових інвестицій була проведена на підставі фінансової звітності компаній станом на 31.12.2025 року, учасником яких є Товариство.Справедлива вартість частки в ТОВ «ПАНТЕК - ВИРОБНИЦТВО» визначена з урахуванням змін у власному капіталі об'єкта інвестування станом на 31.12.2025 року. Сума дооцінки складає 34 тис. грн.По ТОВ «ЗЕЛТЕК» відображено уцінку в сумі 3 тис. грн.По ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР НА СЕВАСТОПОЛЬСЬКІЙ» відображено уцінку в сумі 32 тис. грн.Поточні фінансові інвестиціїДо складу поточних фінансових інвестицій відносяться інвестиції в акції вітчизняних емітентів. Протягом 2025 року відбулись такі зміни у вартості поточних інвестицій:ПоказникТис. грн.Сальдо на 31.12.202421 386Придбано у постачальників470Дооцінка до справедливої вартості1660Продано покупцям-Переведено в інші фінансові інвестиції(8879)Уцінка до справедливої вартості(2411)Всього оборотів(9160)Сальдо на 31.12.202512 226Переоцінка поточних фінансових інвестицій була проведена на підставі наявних біржових котирувань, публічної інформації щодо вартості чистих та рішень НКЦПФР про зупинення обігу та про скасування реєстрації випуску акцій цінних паперів а також справедлива вартість обрахована виходячи із значення вартості чистих активів об'єктів інвестування.Станом на 31.12.2025 та 31.12.2024 структура фінансових інвестицій виглядає наступним чином:ЕмітентСтаном на 31.12.2024 р.Станом на 31.12.2025 р.Частка в активахСуматис. грн.Частка в активахСуматис. грн.ОВДП UA4000207518, погашення 26.05.202727.46%848043.11%9364ОВДП UA4000204150, погашення 26.02.202514.77%45610.00%АТ «АВАНПОСТ» Акції Іменні прості11.92%368210.81%2347АТ "ІНТЕРПАЙП НМТЗ" Акції Іменні прості0.03%90.00%ТОВ «ПАНТЕК - ВИРОБНИЦТВО» частка7.57%233910.93%2373ТОВ «ЗЕЛТЕК» частка12.86%397018.27%3967ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ДОРОЖНІХ МАШИН»9.63%29730.00%ТОВ "БІЗНЕС ЦЕНТР НА СЕВАСТОПОЛЬСЬКІЙ" частка10.31%318514.52%3153ВСПІФ "НАДБАННЯ" ТОВ "КУА "АРТ-КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (Інвестиційні сертифікати)0.74%2271.06%230ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Акції іменні прості2.38%7350.00%ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» Акції Іменні прості0.56%1731.31%285ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" Акції Іменні прості1.04%3210.00%АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" Акції Іменні прості0.37%1150.00%АТ "Укренергомашини" Акції Іменні прості0.36%1100.00%Всього100,00%30880100,00%21719Облігації внутрішніх державних позик України (код ISIN UA4000207518; код ISIN UA4000204150) обліковуються за справедливою вартістю з відображенням протягом року суми дооцінки або уцінки у прибутку або збитку.Облігації внутрішньої державної позики характеризуються високою ліквідністю на ринку цінних паперів України. Цінні папери можуть бути реалізовані у будь-який час за ринковою вартістю.Протягом 2025 року за ОВДП було отримано купонний дохід у сумі 1 334 тис. грн. Протягом 2025 року відбулося погашення ОВДП з кодом ISIN UA4000204150.Акції АТ «АВАНПОСТ» та інвестиційні сертифікати ВСПІФ «НАДБАННЯ» ТОВ «КУА «АРТ-КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» станом на 31.12.2025 р. відображено за справедливою вартістю, яка визначена виходячи із вартості чистих активів об'єкта інвестування станом на 31.12.2025 р.Протягом 2025 року за акціями АТ «АВАНПОСТ» було нараховано дивіденди в сумі 98 тис. грн.Акції: ВАТ «Укрспецметалургія» , ВАТ «Росава» та ВАТ "Херсонські комбайни" обліковуються за нульовою вартістю, оскільки вони заблоковані на підставі рішень НКЦПФР.

Діяльність Товариства тісно пов'язана із невизначеностями та ризиками. Ризик Товариство визначається як вірогідність або загроза втрати частини доходу або понесення додаткових витрат в результаті фінансової діяльності. Товариство будує систему наскрізного управління усіма видами ризиків відповідно до вимог діючого законодавства та міжнародних стандартів.

Діяльність Товариства пов'язана з різними фінансовими ризиками: ринковим ризиком (включаючи валютний ризик, визначення справедливої вартості, ризик зміни процентної ставки, ціновий ризик), кредитним ризиком і ризиком ліквідності.

Програма управління ризиками Товариства сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Товариства. Основна мета функції фінансового управління ризиками є визначення лімітів ризику та подальше забезпечення дотримання ризиків в цих межах. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Основна мета управління ризиками Товариства є досягнення оптимального рівня ризику і прибутковості операцій Товариства

Кредитний ризик - це ризик того, що одна сторона контракту щодо фінансового інструмента не зможе виконати свої зобов'язання, що може призвести до виникнення фінансових збитків іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є аналіз кредитоспроможності контрагентів. Для цього використовується інформація про їхні кредитні рейтинги, а також будь-яка інша доступна інформація щодо здатності виконувати боргові зобов'язання.

Товариство застосовує такі методи управління кредитними ризиками:

Кредитний ризик виникає у разі невиконання контрагентами своїх зобов'язань, що може призвести до зменшення очікуваних майбутніх грошових потоків від реалізації фінансових активів на звітну дату. Фінансові інструменти містять ризик того, що контрагенти можуть виявитися нездатними виконати умови договорів.

Товариство здійснює операції з цінними паперами з контрагентами, до яких переважно належать брокери-дилери, банки та інші фінансові установи, що беруть участь у фінансуванні операцій з цінними паперами клієнтів. У випадку невиконання контрагентами своїх зобов'язань Товариство наражається на кредитний ризик. Такий ризик залежить від кредитоспроможності контрагента або емітента фінансового інструмента

Ризик ліквідності - це ризик того, що Товариство зіткнеться з труднощами при виконанні своїх зобов'язань, розрахунок за якими здійснюється шляхом передачі грошових коштів або іншого фінансового активу.

Ефективне управління ризиком ліквідності передбачає підтримання достатнього обсягу грошових коштів та ліквідних фінансових активів, доступ до джерел фінансування через достатній обсяг відкритих кредитних ліній, а також можливість своєчасного закриття ринкових позицій. Гнучкість фінансування забезпечується, зокрема, шляхом підтримання доступності кредитних ліній.

Керівництво здійснює моніторинг резерву ліквідності Товариства, який включає грошові кошти в банках і касі, а також ліквідні торгові цінні папери, у порівнянні з прогнозними грошовими потоками.

Нижче наведено аналіз фінансових зобов'язань Товариства за строками погашення, виходячи з періоду, що залишився з дати балансу до дати виконання зобов'язань за контрактами. Суми у таблиці відображають контрактні недисконтовані грошові потоки, оскільки всі зобов'язання є поточними, і вплив дисконтування є несуттєвим.

Строки погашення фінансових зобов'язань

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсязі активів. Оцінка валютних ризиків здійснюється на основі аналізу чутливості. Визначення порогу чутливості керівництво Товариства здійснювало на основі статистичних даних НБУ щодо динаміки курсу гривні до іноземних валют, на основі яких була розрахована історична волатильність курсу, що визначається як стандартне відхилення річної дохідності від володіння іноземною валютою за період.

Валютні ризики Товариства виникають у зв'язку з володінням фінансовими інструментами, номінованими в іноземній валюті. Товариство може інвестувати кошти в банківські депозити в іноземній валюті та в цінні папери, номіновані в доларах США (наприклад, державні облігації у доларах США). Товариство визначило, що зважаючи на неспровоковане військове вторгненення росії Товариство проводить діяльність в умовах високої невизначеності щодо майбутніх коливань валютного курсу. Валютний ризик являє собою ризик того, що рухи валютних курсів матимуть негативний вплив на прибуток Товариства або вартості свого портфеля фінансових інструментів.

Оскільки Товариство працює переважно з національною валютою, вплив зміни валютних курсів майже відсутній.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Керівництво Товариства здійснює моніторинг відсоткових ризиків та контролює їх максимально припустимий розмір. Моніторинг відсоткових ризиків здійснюється шляхом оцінки впливу можливих змін відсоткових ставок на вартість відсоткових фінансових інструментів. На кінець 2025 та 2024 років

Як ми вже зазначали вище, об'єктів для оцінки і аналізу у складі активів немає, тому негативного впливу не очікується, особливо з урахуванням переоцінок по новим біржовим угодам.

Усвідомлюючи значні ризики, пов'язані з коливаннями відсоткових ставок у високоінфляційному середовищі, яке є властивим для фінансової системи України, керівництво Товариства не розглядає розміщення активів у боргові зобов'язання  у національній валюті з фіксованою відсотковою ставкою корпоративних емітентів.

Ціновий ризик

Ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від реалізації фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

Потенційна зміна цін визначена на спостереженнях історичної волатильності дохідностей цього класу активів. Потенційна волатильність визначається як така, що відповідає стандартному відхиленню річних дохідністю акцій протягом останніх 5 років. Якщо ринкові ціни змінюватимуться за таким сценарієм, це може впливати на вартість чистих активів.

Товариство може бути об'єктом цінового ризику щодо своїх боргових і пайових цінних паперів. Ціновий ризик це ризик зміни ринкових цін в результаті факторів, пов'язаних з емітентами фінансових інструментів (загального ризику), що може мати негативний вплив на доходи Товариства або вартості його фінансових інструментів. Товариство усвідомлює що за часів з надвисокою невизначеностю ціновий ризик для акцій українських підприємств може досягати біля 40-50% .

Оцінка справедливої вартості

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана в результаті продажу активу або сплачена в результаті передачі зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки на основному або, у разі відсутності основного, на найсприятливішому ринку, до якого Товариство має доступ на цю дату. Справедлива вартість зобов'язання відображає ризик його невиконання.

Якщо є така можливість, Товариство оцінює справедливу вартість інструмента на основі котирувальної ціни такого інструмента на активному ринку. Ринок вважається активним, якщо операції з певними активами чи зобов'язаннями проводяться з такою частотою та в таких обсягах, які є достатніми для забезпечення інформації щодо ціноутворення на постійній основі.

Якщо на активному ринку немає котирувальної ціни, Товариство використовує методи оцінки вартості, які передбачають максимальне використання відповідних відкритих вхідних спостережних ринкових даних і мінімальне використання неспостережуваних вхідних даних(наприклад, через використання підходу ринкового порівняння, що відображає нещодавні ціни угод на подібні товари, аналіз дисконтованих грошових потоків, моделі опціонного ціноутворення, що відображають особливості функціонування емітента), співпрацює із зовнішніми кваліфікованими оцінювачами. Такі методи оцінки включають:

 Використовувані дані є співставними з характеристиками активу/зобов'язання, які будуть взяті до уваги учасниками ринку. Методи оцінки вартості, які застосовуються, поєднують всі фактори, які учасники ринку брали б до уваги за обставин, що склалися.

Найкращим доказом справедливої вартості фінансового інструмента при початковому визнанні є зазвичай ціна операції, тобто справедлива вартість сплачених чи отриманих коштів.

МСФЗ визначають ієрархію джерел визначення справедливої вартості, яка відображає відносну надійність різних способів визначення справедливої вартості:

(a) Активний ринок: Котирувальна ціна (Рівень 1);

Використання котирувальних цін фінансових інструментів на активних ринках.

(б) Метод оцінки справедливої вартості із застосуванням відкритих вхідних даних (Рівень 2)

Використання котирувальних цін подібних інструментів на активних ринках або котирувальних цін ідентичних або подібних інструментів на неактивних ринках, або використання моделей оцінки вартості, значні вхідні дані за якими є відкритими

(в) Метод оцінки справедливої вартості із застосуванням значних закритих вхідних даних (Рівень 3)

Використання моделей оцінки вартості, в яких значні вхідні дані не є відкритими.

Наступний за достовірністю метод визначення справедливої вартості застосовується тільки тоді, коли найкращий метод не може бути застосованим. За можливості  визначає справедливу вартість на основі котирувальних ринкових цін, в іншому випадку застосовується наступний за достовірністю метод оцінки.

Фінансові інструменти, оцінювані за справедливою вартістю для цілей обліку на постійній основі, включають всі інструменти за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, та фінансові інструменти, класифіковані як наявні для продажу.

Переміщення між рівнями ієрархії справедливої вартості визнаються товариством в кінці звітного періоду, протягом якого відбувається зміна.

Справедлива вартість фінансових інструментів визначається з використанням ієрархії вхідних даних, передбаченої МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості". Для окремих фінансових активів та зобов'язань Товариство застосовує вхідні дані 3-го рівня, що базуються на неспостережуваних ринкових даних та суттєвих професійних судженнях. Використання таких вхідних даних при періодичних оцінках справедливої вартості може впливати на фінансовий результат Товариства та призводити до його волатильності.

Протягом звітного періоду кредитний ризик за фінансовими активами суттєво збільшився з моменту первісного визнання. У зв'язку з цим було визнано збільшення знецінення дебіторської заборгованості на суму 3 700 тис. грн, що призвело до зменшення прибутку Товариства на відповідну суму за звітний 2025 рік.

Переміщення між 1-м та 2-м рівнями ієрархії справедливої вартості

У 2024 переміщень між рівнями ієрархії не було.

Рух активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням вихідних даних 3-го рівня ієрархії

У 2025 році руху активів, що оцінюються за справедливою вартістю з використанням даних 3-го рівня ієрархії не було. До 3-го  рівня  ієрархії належать акції заблоковані НКЦПФР: ВАТ "Херсонські комбайни", ВАТ "Укрспецметалургія", АТ "КИЇВРЕКОНСТРУКЦІЯ", балансова вартість пакетів акцій

Відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" від 17.05.2012 № 4765-VI (далі - Закон 4765), 06.11.2022 (Рішення №1320 НКЦПФР) відбулося примусове відчуження у власність держави акцій низки стратегічно важливих підприємств, а саме акцій ПАТ "Укрнафта".

Відповідно до вимог параграфу 3.2.11 МСФЗ 9, якщо вилучення фінансового активу тягне за собою одержання суб'єктом господарювання нового фінансового активу (яким правомірно вважати дебіторську заборгованість). Відповідно до положень параграфу Б 3.1.2 МСФЗ 9 дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли суб'єкт господарювання набуває юридичне право одержати грошові кошти

Товариство визнає новий фінансовий актив (дебіторську заборгованість)  за справедливою вартістю (вартість пакету акцій ПАТ "Укрнафта")

Управлінський персонал вважає, що балансова вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань, визнана у фінансовій звітності, дорівнює їх справедливій вартості .

Керівництво Товариства вважає, що наведені розкриття щодо застосування справедливої вартості є

достатніми і не вважає, що за межами фінансової звітності залишилась будь-яка суттєва інформація щодо

застосування справедливої вартості, яка може бути корисною для користувачів фінансової звітності

Ієрархія справедливої вартостіМСФЗ визначають ієрархію справедливої вартості, яка відображає відносну надійність вхідних даних, використаних для її оцінки.Рівень 1 справедливої вартості - це оцінка на основі котируваних (нескоригованих) цін на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань на дату оцінки.Рівень 2 справедливої вартості - це оцінка на основі вхідних даних, які є спостережуваними для активу або зобов'язання, прямо або опосередковано, але не є котируваними цінами рівня 1. До таких даних належать котирування подібних інструментів на активних ринках, котирування ідентичних або подібних інструментів на неактивних ринках, а також інші ринкові дані, що спостерігаються, включаючи моделі оцінки з використанням спостережуваних вхідних даних.Рівень 3 справедливої вартості - це оцінка на основі методів оцінювання, що використовують суттєві ненаблюджувані вхідні дані для активу або зобов'язання, які не базуються на ринкових спостереженнях.Товариство застосовує відповідні методи оцінки справедливої вартості залежно від наявності ринкових даних, надаючи пріоритет спостережуваним вхідним даним. Якщо доступні котирувані ціни активного ринку, використовується Рівень 1 ієрархії справедливої вартості. За відсутності таких даних застосовуються методи оцінки Рівня 2 або Рівня 3.Фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю на постійній основі, включають фінансові активи та зобов'язання, класифіковані як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ 9.

Станом на 31 грудня 2025 року зобов'язання Товариства представлені довгостроковими та поточними зобов'язаннями, що виникають у процесі здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Облік зобов'язань здійснюється відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності та облікової політики Товариства.У складі зобов'язань Товариство відображає орендні зобов'язання, кредиторську заборгованість за товари, роботи та послуги, розрахунки з бюджетом, одержані аванси, поточні забезпечення, а також заборгованість за операціями з клієнтами за договорами на брокерське обслуговування.Структура та суми зобов'язань Товариства станом на 31 грудня 2024 та 31 грудня 2025 років наведені у таблиці:Найменування статті31 грудня 202431 грудня 2025Інші довгострокові зобов'язання 2430Поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями1915Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги2833Розрахунки з бюджетом211Одержані аванси6345Поточні забезпечення207254Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами Товариства за договорами на брокерське обслуговування763765Кредиторська заборгованість з виплата доходів у грошових коштах, які підлягають виплаті власникам цінних паперів, рахунки в цінних паперах яких обслуговуються Товариством, як депозитарною установою--Всього1 08338948До складу інших довгострокових зобов'язань включено орендні зобов'язання, що виникли за договорами оренди та обліковуються відповідно до вимог МСФЗ (IFRS 16) Орендні зобов'язання визнаються як фінансові зобов'язання та поділяються на:-довгострокову частину - зі строком погашення більше 12 місяців після звітної дати;-поточну частину - що підлягає погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.Станом на звітну дату орендні зобов'язання відображено у складі:-інших довгострокових зобов'язань у сумі 2602 тис. грн;-поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями у сумі 1743 тис. грн.Поточна кредиторська заборгованість складається з заборгованості за товари роботи, послуги за господарськими договорами.Одержані аванси складаються з передплати за договорами про обслуговування рахунку в цінних паперах та за договорами з консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів.Станом на звітну дату інша кредиторська заборгованість становить 763,00 тис. грн та включає кошти, отримані від клієнтів для здійснення операцій з цінними паперами відповідно до договорів на брокерське обслуговування.Заборгованість є зобов'язанням перед клієнтами щодо коштів, отриманих для подальшого інвестування в цінні папери.Склад заборгованості:АРТ-КАПІТАЛ Партнерс ТОВ - 650,00 тис. грнБаумер Володимир Михайлович - 48,61 тис. грнВернигора Наталія Олександрівна - 38,00 тис. грнЗаболотний Ігор Петрович - 9,54 тис. грнЧерепухіна Наталія Володимирівна - 3,85 тис. грнІнші клієнти - 13,00 тис. грн

Товариство оцінює інвестиційну нерухомість, застосовуючи модель собівартості відповідно до вимог МСБО 16 "Основні засоби".

В 2021 році у зв'язку з приєднанням до Товариства ТОВ "ІФК "АРТ КАПІТАЛ" (рішення загальних зборів учасників Товариства № 22022021/1 від 22.02.2021 року, 23.02.2021 року) було передано земельну ділянку 1,5 га вартістю 1000 тис. грн., яка обліковується як інвестиційна нерухомість. Земля утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності. Інвестиційна нерухомість обліковується Товариством за вартістю придбання.

Товариство є платником податку на землю.

ліцензія дилерської діяльністі

Товариство прийняло рішення яке передбачено підпунктом 134.1.1 ПКУ про незастосування коригувань фінансового результату з метою оподаткування. В 2025 році постійні и тимчасові різниці відсутні. Оскільки Товариство володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею  1,5 га то починаючи з 2025 р.  Товариство стало платником мінімального податкового зобов'язання. Мінімальне податкове зобов'язання у 2025 році становить 1050 грн.